车讯|日内瓦车展首发 斯柯达新款Citigo官图发
М?жнародний атомний час (фр. Temps Atomique International; TAI)?— шкала часу, яку визнача? М?жнародне бюро м?р ? ваг[Прим. 1] на основ? ?нтеграц?? деяко? к?лькост? атомних годинник?в р?зних лаборатор?й св?ту[1].
Оф?ц?йно шкалу запроваджено 1972 року, хоча фактично атомний час в?дл?чують ?з 1955 року[1].
Фундаментальною одиницею TAI обрано секунду системи SI на р?вн? гео?да, що оберта?ться[Прим. 2]. Окрем? еталони мають дещо р?зний х?д, але в ц?лому шкала довол? стаб?льна (5×?10-15)[1].
За р?шенням XII Генерально? конференц?? м?р ? ваг 1967 року одиниця TAI?— 1 атомна секунда?— дор?вню? тривалост? 9 192 631 770 пер?од?в випром?нювання, в?дпов?дного переходу м?ж двома надтонкими р?внями основного стану атома цез?ю-133[2].
Нульпункт шкали TAI обрано таким чином, щоб атомний час на 1 с?чня 1958 року якомога точн?ше зб?гався з? всесв?тн?м часом UT2[1].
Ефемеридний час (ET) пов'язаний з атомним часом (TAI) таким сп?вв?дношенням[3]:
ET = TAI + 32,184 c.
Вим?рювання
ред.?з 1973 року TAI обчислю?ться як середньозважене значення показник?в атомних годинник?в у лаборатор?ях св?ту. Наприклад, 2006 року BIPM усереднював показники 300 годинник?в ?з 65 лаборатор?й[4]. Б?льш?сть годинник?в, що беруть участь у досл?дженн?, ? цез??вими. Годинники пор?внюють за допомогою сигнал?в GPS методом двосторонньо? супутниково? передач? часу та частоти[en] (англ. TWSTFT)[5]. Завдяки усередненню сигнал?в TAI на порядок стаб?льн?ший за найкращий годинник, що входить до його складу.
Кожна з установ-учасниць переда? в режим? реального часу частотний сигнал ?з часовими кодами, що ? ?хньою оц?нкою TAI. Часов? коди зазвичай публ?кують у форм? UTC, яка в?др?зня?ться в?д TAI на в?дому ц?лу к?льк?сть секунд. Ц? часов? шкали позначають як UTC(NPL), де NPL познача? Нац?ональну ф?зичну лаборатор?ю. Форма TAI може позначатися як TAI(NPL). Сл?д в?др?зняти позначення TAI(NPL) в?д TA(NPL) — останн? познача? незалежну атомну шкалу часу, не синхрон?зовану з TAI або з чимось ?ншим.
Годинники в р?зних установах регулярно зв?ряють один з одним. М?жнародне бюро м?р ? ваг об'?дну? ц? вим?ри для ретроспективного обчислення середньозваженого значення, яке форму? найб?льш стаб?льну шкалу часу. Кожному атомному годиннику, що бере участь в обчисленн? TAI, призначають вагу, яка ? функц??ю нестаб?льност? його частоти. Така процедура дозволя? виключити короткострокову нестаб?льн?сть будь-якого годинника. Комб?новану шкалу часу публ?кують щом?сяця в Циркуляр? T у вигляд? таблиць р?зниць для кожного з годинник?в, як? застосовуються для обчислення стандарту[6]. У тому ж циркуляр? наводять таблиц? TAI - TA(k), для р?зних несинхрон?зованих атомних шкал часу.
Помилки в публ?кац?? можуть бути виправлен? шляхом перевидання помилкового Циркуляра Т або шляхом виправлення помилок у наступному Циркуляр? Т. П?сля публ?кац?? в Циркуляр? Т шкала TAI не перегляда?ться. Озираючись назад, можна виявити помилки в TAI ? зробити кращ? оц?нки справжньо? правильно? шкали часу. Оск?льки опубл?кован? циркуляри ? остаточними, кращ? оц?нки не створюють ще одну верс?ю TAI; натом?сть вважа?ться, що вони створюють кращу реал?зац?ю земного часу[en] (англ. Terrestrial Time).
?стор?я
ред.Цей розд?л ? сирим перекладом з ?ншо? мови. Можливо, в?н створений за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо волод?? обома мовами. |
Перш? атомн? шкали часу складалися з кварцових годинник?в, частота яких кал?брувалася одним атомним годинником; атомн? годинники не працювали безперервно. Атомн? служби хронометражу почали експериментально працювати в 1955 роц? з використанням першого атомного годинника на основ? цез?ю в Нац?ональн?й ф?зичн?й лаборатор??, Велика Британ?я (NPL). Його застосували як основу для кал?брування кварцових годинник?в у Гринв?цьк?й корол?вськ?й обсерватор?? ? для встановлення часово? шкали, яка отримала назву ?Гринв?цький атомний час? (Greenwich Atomic, GA). В?йськово-морська обсерватор?я США почала застосовувати шкалу A.1 13 вересня 1956 року, використовуючи комерц?йний атомний годинник Атом?хрон, п?сля чого 9 жовтня 1957 року Нац?ональне бюро стандарт?в (англ. National Bureau of Standards) запровадило шкалу NBS-A.
У липн? 1955 року М?жнародне бюро часу (BIH) започаткувало шкалу часу Tm або AM, використовуючи як м?сцев? цез??в? годинники, так ? пор?вняння з в?ддаленими годинниками за допомогою фази наддовгих рад?охвиль. Шкали BIH, A.1, ? NBS-A було визначено таким чином, щоб на початок 1958 року вони якомога точн?ше зб?галися з? всесв?тн?м часом UT1[2]. Процедури, як? застосовувало BIH, розвивалися, ? назва шкали часу зм?нювалася: A3 у 1964 роц?[10] та TA(BIH) у 1969 роц?[7].
Секунда С? була перевизначена в терм?нах частоти випром?нювання атома цез?ю в 1967 роц?. У 1971—1975 роках Генеральна конференц?я м?р ? ваг та М?жнародний ком?тет м?р ? ваг ухвалили низку р?шень, як? позначили шкалу часу BIPM як М?жнародний атомний час (TAI)[8].
У 1970-х роках стало зрозум?ло, що через грав?тац?йне упов?льнення часу годинники, як? беруть участь у TAI, ?дуть ?з р?зною швидк?стю, а об'?днана шкала TAI, таким чином, в?дпов?да? середньому значенню висот р?зних годинник?в. Починаючи з юл?ансько? дати 2443144.5 (1 с?чня 1977 року 00:00:00) до показник?в ус?х годинник?в, що брали участь у досл?дженн?, було застосовано поправки, щоб TAI в?дпов?дав часу на р?вн? гео?да (середньому р?вн? моря). Оск?льки годинники здеб?льшого перебували значно вище р?вня моря, це означало, що TAI спов?льнився приблизно на одну трильйонну частку. Колишню (невиправлену) шкалу часу продовжують публ?кувати п?д позначенням EAL (фр. échelle Atomique Libre, що означа? ?В?льна атомна шкала?)[13].
Момент, коли почала застосовуватися грав?тац?йна поправка, слугу? епохою для барицентричного координатного часу (TCB), геоцентричного координатного часу (TCG) ? земного часу[en] (TT), як? з 2006 року являють собою три фундаментальн? часов? шкали в Сонячн?й систем?. [14] Ус? три шкали часу були визначен? як JD 2443144.5003725 (1 с?чня 1977 року 00:00:32,184), саме в такий момент[Прим. 3]. TAI в?дтод? став реал?зац??ю TT, з р?внянням TT(TAI) = TAI + 32,184 с.[15].
Подальше ?снування TAI було поставлено п?д сумн?в у лист? 2007 року в?д BIPM до ITU-R, в якому зазначалося: ?У раз? перевизначення UTC без високосних секунд, CCTF[прояснити: ком.] розгляне можлив?сть обговорення можливост? придушення TAI, оск?льки в?н залишиться паралельним до неперервного UTC?[джерело?][16].
В?дношення до UTC
ред.На в?дм?ну в?д TAI, UTC ? переривчастою шкалою часу — вона час в?д часу коригу?ться високосними секундами. М?ж цими коригуваннями вона в?др?зня?ться в?д атомного часу на пост?йну величину.
В?д початку ?снування у 1961 роц? до грудня 1971 року коригування UTC зд?йснювали регулярно з точн?стю до частки секунди, так щоб UTC залишався близьким до UT2. Згодом ц? поправки стали робити т?льки в ц?лих секундах, щоб утримувати UTC близьким до всесв?тнього часу UT1 (початок доби за UTC ма? зб?гатися з початком доби за UT1). Це було компром?сне р?шення для публ?чно? трансляц?? часових шкал. Р?дш? ц?лосекундн? коригування означали, що UTC буде стаб?льн?шим ? його прост?ше синхрон?зувати на м?жнародному р?вн?. А оск?льки в?н залиша?ться наближеним до UT1, то задач?, як? потребують всесв?тнього часу (так? як нав?гац?я), можуть задовольнятися публ?чною трансляц??ю UTC[17][джерело?].
Див. також
ред.Прим?тки
ред.- ↑ До 1988 року шкалу атомного часу визначало М?жнародне бюро часу, яке пот?м було реорган?зоване.
- ↑ Застереження щодо розташування годинника (?на поверхн? гео?да, що оберта?ться?) обумовлене потребою враховувати явища релятив?стського та грав?тац?йного спов?льнення часу, як? деякою м?рою впливають на х?д годинника.
- ↑ Зм?щення 32,184 секунди запровадили для збереження неперервност? з ефемеридним часом.
Джерела
ред.- ↑ а б в г М?жнародний атомний час?// Астроном?чний енциклопедичний словник?/ за заг. ред. ?.?А.?Климишина та А.?О.?Корсунь.?— Льв?в?: Голов. астроном. обсерватор?я НАН Укра?ни?: Льв?в. нац. ун-т ?м.??вана?Франка, 2003.?— С.?292.?— ISBN 966-613-263-X.
- ↑ а б Корсунь, 2009, с.?86.
- ↑ Ефемеридний час?// Астроном?чний енциклопедичний словник?/ за заг. ред. ?.?А.?Климишина та А.?О.?Корсунь.?— Льв?в?: Голов. астроном. обсерватор?я НАН Укра?ни?: Льв?в. нац. ун-т ?м.??вана?Франка, 2003.?— С.?156.?— ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Корсунь, 2009, с.?87.
- ↑ Корсунь, 2009, с.?88.
- ↑ Корсунь, 2009, с.?87—88.
- ↑ McCarthy та Seidelmann, 2009, с.?200—201.
- ↑ McCarthy та Seidelmann, 2009, с.?203—204.
Посилання
ред.- Корсунь, А.О. (2009). Вим?р часу: в?д давн?х-давен до сучасност? (PDF). Ки?в: Техн?ка. ISBN?978-966-575-164-9.
- McCarthy, Dennis D.; Seidelmann, Kenneth P. (2009). Time: From Earth Rotation to Atomic Physics (англ.). Weinheim: Wiley. ISBN?978-3-527-40780-4.